Новости

Первый шахматный блиц-марафон Херсонщины

 

8-го февраля 2015 года в г.Херсоне в помещении ООО «Группа компаний «Теплотехника»  впервые в истории города и области состоялся шахматный турнир в формате блиц-марафона. Турнир был посвящен памяти национального арбитра по шахматам, организатора шахматных турниров, кандидата в мастера спорта  по шахматам, тренера, Сергея Александровича Гололобова. Турнир проходил с обсчетом международного рейтинга ФИДЕ (ЭЛО) по блицу. В соревновании участвовало 19 шахматистов, среди которых 1 международный гроссмейстер, 2 мастера ФИДЕ, 7 кандидатов в мастера спорта и 9 перворазрядников.

Подробнее на сайте Херсонской областной федерации шахмат.

Презентация фирмы KAN-therm

Семинар: «Современные системы очистки и подготовки воды»

Семинар: «Техника быстрого монтажа meibes»

Семинар: «Энергосберегающие технологии Danfoss»

 ЖКГ зачекалося реформування

 
Якщо раніше в Україні лунали гучні політичні промови про необхідність реформи ЖКГ, то зараз і вони стихли. Реформа ЖКГ уявляється посадовцям непід'ємною ношею. Проте, досвід інших країн свідчить, що немає нічого неможливого, було б бажання.
 

У країнах з розвиненою ринковою економікою приватний бізнес до 90-х років минулого століття виконував не більше 20% послуг у системі ЖКГ. Це було пов'язано з наявністю в житлово-комунальній сфері монопольних життєзабезпечуючих систем, які знаходяться в муніципальній власності. До якості послуг завжди пред'являлися високі вимоги. Держава жорстко регулювала і контролювала дотримання стандартів якості цього приватними виробниками.

На рубежі 80-90-х років уряди багатьох країн у рамках соціально-економічних програм реформування державного сектора економіки проводили приватизацію об'єктів ЖКГ, вважаючи при цьому, що державні підприємства - це частіше національні зобов'язання, ніж національне багатство. Тому набагато краще, якщо ці підприємства будуть передані в приватний сектор, який приносить дохід на основі конкуренції. Так чому б нам не підглянути, як це було реалізовано «там»?

Англія довго йшла до створення суспільно прийнятних і комерційно привабливих умов у комунальному секторі, щоб віддати їх у руки приватного бізнесу. Наприклад, в 1997 році при лейбористах було введено заборону на відключення послуг водопостачання для побутових споживачів за несплату, але одночасно було прийнято рішення про... включення недоплачених споживачами сум у діючий тариф. Погодьтеся, досить витончений вихід із типовою для всього цивілізованого світу ситуації з боржниками.

Якість комунальних послуг у Великобританії - не ефемерне поняття, воно визначається безліччю конкретних і вимірюваних параметрів. Зокрема, зафіксовано час дозвону до диспетчерської служби - 30 секунд - і час виконання заявки щодо усунення неполадок. Перед приватизацією держава списала всі борги комунальних підприємств, взяла на себе витрати на приведення майна в працездатний стан, провела його паспортизацію і взяття на баланс.

В Англії недоплачені споживачами суми за водопостачання включають у діючий тариф. А в Швеції на оплату послуг ЖКГ йде не менш 30-50% зарплати кожної сім'ї.

До речі, на відміну від Англії, в більшості європейських країн комунальна інфраструктура не передана в приватну власність, а, залишаючись муніципальної, експлуатується приватними операторами на умовах договору концесії. Це так звана «французька модель».

Під приватизацією в країнах - Франції, Фінляндії, Угорщині, Словаччині та Польщі - розуміють скоріше передачу контролю над державними і муніципальними підприємствами і активами без передачі майнових прав. У цьому випадку основними методами приватизації є оренда і підряд, а також передача державних і муніципальних підприємств в управління приватним менеджерам.

У Карлсруе, що на півдні Німеччини, живе близько 300 тис. чоловік. У місті кілька комунальних підприємств. Деякі з них є на 100% приватними ТОВ. Споживач укладає договір з тим, з яким йому вигідніше. Мешканці багатоквартирних будинків міста об'єднані в товариства, які обирають керуючого будинком.

Місто давно відмовилося від монополії централізованої системи теплопостачання. Жителі або споживачі, а не муніципалітет, роблять свій остаточний вибір на користь централізованого або децентралізованого постачання. Вирішальним аргументом є гроші не тільки на будівництво, а й на експлуатацію, ремонт мереж протягом тривалого періоду. Тарифи встановлюються не політиками, а самими комунальними підприємствами. Оскільки вони відображені в договорах з власниками житла і товариствами, то нікому і в голову не може прийти одностороннє підвищення тарифу. Інакше - судові розгляди.

У скандинавських країнах поєднуються сильний демократичний громадський контроль і ефективна бюрократія. Держава є активним гравцем на ринку житла і захищає інтереси пересічних громадян, а ті, у свою чергу, повністю несуть на своїх плечах нелегкий тягар по оплаті комунальних послуг. У бюджеті кожної шведської сім'ї ці витрати є головною статтею витрат. Спочатку квартира і «комуналка», а потім вже такі важливі речі, як продукти, одяг, машина або літню відпустку. На оплату послуг ЖКГ йде не менш 30-50% зарплати кожного шведа.

Характерно, що держава, відома своєю щедрістю щодо дитячих посібників або дотацій на освіту, в житлових питаннях веде себе як скупий скнара. Швед знає, що в оплаті житла треба розраховувати виключно на самого себе. Держава приходить на допомогу багатодітним сім'ям, інвалідам та людям, які тривалий час не мають роботи. Вони можуть отримувати адресну допомогу - допомога на житло, яке виплачується з місцевого бюджету. Переважна ж більшість жителів Швеції платять за електроенергію, тепло, воду і прибирання сміття з повної ринкової вартості, без будь-яких поблажок у вигляді пільг та субсидій.

Нарешті, в США комунальна сфера влаштована таким чином, що муніципальна влада, яка відповідає за прибирання доріг, вивезення сміття та інші, так би мовити, санітарні послуги, може наймати для виконання робіт... владу штату. Тобто розуміючи, що місцева влада не справляється із завданням ні фінансово, ні фізично, місто просто віддає проблему «наверх», при цьому взаємодіючи з керівництвом штату саме як наймач з працівником. Погодьтеся, досить несподіване для нашої країни рішення.

"Джерело: Україна Комунальна"

Мінрегіон вжив додаткових заходів щодо спрощення дозвільно-погоджувальних процедур при будівництві нескладних об’єктів

Отримувати дозволи на будівництво та проводити експертизу  нескладних об’єктів не потрібно. Це стало можливим завдяки внесеним Мінрегіоном змінам до державного стандарту з визначення класу наслідків та категорії складності обєктів будівництва. Відповідний наказ затверджено міністерством цими днями, а самі зміни наберуть чинності з 1 липня 2014 року.

Внести зміни до нормативного документу спонукала певна колізія. Нині діючою настановою всі об’єкти, передбачені Перелікомвидів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженим постановою Уряду № 808 від 28.08.2013 року, автоматично було віднесено до V категорії складності, а отже всі вони, навіть якщо це  влаштування свердловин для водопостачання невеликої потужності чи підключення індивідуальних житлових будинків до газопостачання, потребували експертизи проектної документації і отримання дозволу на будівництво. Також, при розробці технічної документації на реконструкцію, капітальний ремонт частини вже існуючого об’єкта або його технічне переоснащення, застосовувалася категорія складності, яка була притаманна об’єкту в цілому.

Як прокоментував Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Гройсман, внісши зміни до держстандарту, Мінрегіон виправив цю недоречність.

«Існуюча ситуація створювала певні проблеми для бізнесу і населення, завдавало зайвих клопотів і витрат що, зрозуміло, справедливо викликало обурення. Адже якщо ви, до прикладу, власник мийки і хотіли провести всього-на-всього заміну обладнання, а до вас ставили вимоги, ніби ви будуєте нову мийку, то подальші коментарі тут зайві. Ми виправили таку недоречність, не знижуючи жодним чином рівня безпеки обєктів, які вже існують чи які проектуються», - пояснив Володимир Гройсман.

Довідково

Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» визначає, що об'єкт підвищеної    небезпеки    -    об'єкт,    на    якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин  чи  категорій речовин   у   кількості,  що  дорівнює  або  перевищує  нормативно встановлені порогові маси,  а  також  інші  об'єкти  як  такі,  що відповідно  до  закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Источник: minregion.gov.ua

Санація будівель зекономить до 600 млрд. грн. бюджетних коштів

Санація будівель може забезпечити зменшення втрат тепла на 41%. В   грошовому еквіваленті – це 150-600 млрд. грн. зекономлених коштів. Модернізація теплогенеруючого обладнання в джерелах (котельнях) дозволить зекономити лише 4% тепла або 141 млрд. грн., а модернізація теплових мереж дозволяє зекономити 14%, що складає 33 млрд. грн. Такі дані наводять в Інституті газу НАН України.

Питання законодавчого урегулювання запровадження ЕСКО-механізму в Україні обговорили в Мінрегіоні в ході засідання робочої групи з питань реформування житлово-комунального господарства під головуванням Віце-премєр-міністра – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимира Гройсмана.

Питання енергозбереження в будівлях бюджетної сфери особливо актуальне. За експертними оцінками в Україні бюджетні будівлі споживають теплової енергії від 130 до 250 кВт*год/м кв., в ЄС цей показник значно менший і складає від 50 до 80 кВт*год/м кв.

Наталія Олійник, директор Департаменту стратегії реформування та розвитку житлово-комунального господарства Мінрегіону доповіла, що причин такого високого рівня споживання енергії в будівлях є декілька – старіння будівель, дефіцит коштів бюджету на впровадження енергоефективних технологій, відсутність зацікавленості приватного інвестора у проектах з енергоефективності в силу законодавчих обмежень.

«Звичайно реалізація таких заходів вимагає значних фінансових ресурсів. Як свідчить досвід європейських країн, термомодернізація будівель здійснюється шляхом запровадження ЕСКО договорів. Проте, через відсутність в українському законодавстві спеціальних положень щодо правових засад реалізації таких договорів, приватний інвестор не зацікавлений вкладати власні кошти в бюджетні об’єкти», - пояснила Наталія Олійник.

Вона поінформувала, що відповідно до рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства (від 18.12.2009), Україна повинна імплементувати Директиву 2006/32/ЕС Європейського Союзу, спрямовану на створення належних умов для діяльності енергосервісних компаній та впровадження енергосервісних договорів.  

«На сьогодні потрібні узгодженні рішення щодо створення законодавчих правил гри запровадження ЕСКО-договорів», - наголосила Наталія Олійник.

На сьогоднішній день робочою групою з питань реформування житлово-комунального господарства за участю експертів, представників ЄБРР, USAID, Нацкомпослуг напрацьовано низку проекти законів. Законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" покликаний забезпечити можливість утримувачам бюджетних установ укладати довгострокові договори (терміном більше 1 року) з  енергосервісними компаніями (ЕСКО)  та гарантувати ЕСКО виплати нагороди за досягнуту економію в рамках енергосервісного договору.

Ключові умови примірного енергосервісного договору визначено законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правових засад реалізації енергосервісних договорів».

Механізм вибору переможця тендера на надання енергосервісних послуг визначає законопроект «Про особливості здійснення закупівель енергосервісу».

«Ідеологія взаємовідносин ЕСКО  та утримувача бюджетного закладу полягає у тому, що енергосервісна компанія бере на себе всі фінансові та технічні ризики, інвестуючи в енергоефективні заходи Замовника (школа, садочок, лікарня і т.д.). Замовник повертає інвестиції в залежності від досягнутої економії енергоресурсів. Якщо ЕСКО не досягнули економії – послуги оплачені не будуть. Важливим є те, що структура застосування енергосервісних договорів не передбачає додаткових витрат бюджету на оплату енергосервісних договорів, завдяки чому «розщеплюється» існуюча стаття видатків бюджету на оплату енергоресурсів і  не збільшується обсяг державного боргу», - пояснила Наталія Олійник.

Робочою групою прийнято рішення доопрацювати законопроект і найближчими днями направити його на погодження центральних органів виконавчої влади.

Источник: minregion.gov.ua